Вітаємо зі святом - з Днем знань!

Знання - це скарб найкращий

Кожного народу, це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, до добробуту…

С.Ф. Русова

На все людному життю тільки той народ і бере перемогу, який має найкращі знання, найкращу освіту!

         Знання спонукають в людині розуміння своїх громадянських обов'язків, з незалежним високо розвинутим розумом, братерським почуттям до усіх людей, людину здатну до роботи, таку людину яка ніде, ні при яких обставинах не загине морально і  фізично й проведе в життя свою незалежну думку. Мало бути вченим, або митцем чи гарним професіоналом в тій чи іншій галузі науки, професії, мистецтва, треба бути вихованим  морально, мати міцну волю і ясний розум…

         В історичному аспекті, в процесі розвитку освіти на українських з часів Київської Русі й до початку ХХ століття, та й найдосвідчених держав Європи, великий вклад був внесений  прообразами й передвісниками нотаріальної діяльності писцями. Як справедливо зазначали нотаріуси В.М. Черниш і В.Д. Степаненко, стосовно виникнення і розвитку вітчизняного (українського) нотаріату, то уже в ХІІ ст.. юридичні акти і документи складали дяки і піддячі, а з ХІІІ ст. їх стали називати писцями. Спочатку це були люди вільної професії, пізніше, з ХV ст., вони склали первісний склад приказів, а з розвитком приказної системи (ХVІІ ст.) – стали обов'язковими членами приказів і серйозно впливали на хід судових і адміністративних справ. Головним завданням дяків та їх помічників – піддячих було ведення діловодства у  державних установах, складання і підписання грамот, видача оригіналів, копій і довідок. Вони ж виконували нотаріальні функції приказів, які їм були надані у ХVІІ ст.. Паралельно з приказними дяками у ХVІ ст. з”являються майданні піддячі, які складали письмові акти у містах. Як вважало багато юристів і дослідників історії, майданні піддячі стали родоначальниками сучасного нотаріату; це свого роду табеліони, які раніше з'явилися у Стародавньому Римі.

         Табеліон – високоосвічена людина, що володіла певними знаннями в правовій сфері, в сфері письма і грамоти; людина що прагнула поділитися своїми знаннями, на які хотіли рівнятися, і яка завжди оточувалася ореолом поваги і таємності. Отже не дивно що і в даний час табеліонів називають «батьками» нотаріату. Можна сказати що вони існують і зараз, і як багато віків назад прагнуть впустити в наше суспільство джерело дорогоцінних правових знань так необхідних нам; прилучити людей до правової культури; пошуків істини, справедливості, миру і не конфліктності в своїх взаємовідносинах.

          Знання – є значний фактор в переродженні суспільства, це є певна база для виховання кожного народу. Краса душі, краса творіння, краса поведінки – ось бажана гармонія, яка повинна бути в людині, а знання – це досконалість, ідеал, що піднімає людину над звичайним, буденним!

         Відмінні характеристики знання все ще є предметом невизначеності в філософії. На думку багатьох філософів, для того щоб дещо було знанням, це дещо повинно задовольняти три критерії:

-         Бути підтвердженим,

-         Бути істинним,

-         Заслуговувати довіри.

Від себе додам, що на мій погляд нотаріус як носій знань права і професіонал юрист оформлює, посвідчує і видає нотаріальні документи які повністю відповідають зазначеним критеріям!

З повагою і побажанням успіхів в щоденному оволодінні знань, 

Голова Чернігівського обл. відділення

Української нотаріальної палати                                 Олександр Красногор