Надрукованно: Науково-практичний журнал української нотаріальної  палати

«НОТАРІАТ ДЛЯ ВАС» № 4 (квітень) 2012 року.

Медіація – перлина правової діяльності, або нотаріус як провідник у життя без конфликтів.

Слово медіація походить від латинського  «medius» - займати середину між двома точками зору або сторонами, пропонувати середній шлях, триматися нейтрально, незалежно. (1)

Звернемося до історичних та культурних коренів виникнення медіації. Використання посередників для вирішення спорів відзначається з давніх часів. Історики відзначають подібні випадки ще в торгівлі фінікійців і Вавілоні. У стародавній Греції  існувала практика використання посередників (proxenetas), римське право, починаючи з кодексу Юстиніана (530-533 р.р.н.е.), визнавало посередництво. Римляни використовували різні терміни для позначення поняття «посередник» - intenuncius, medium, intercessor, philantropus, interplator, conciliator, interlocutor, interpres, і нарешті – mediator. (6).

Вже в Біблії містяться поради щодо неформального, позасудового врегулювання конфліктів третіми особами, навіть якщо при цьому не йдеться про медіацію в її сьогоднішньому розумінні: в посланні до кориян, Павло закликає тамтешню християнську громаду не виносити свої суперечки на світський суд, а залагоджувати їх в громаді. У Евангелії від Матвія (18, 15-17) повідомляється, як Ісус рекомендує залучати одного або двох сторонніх, якщо порушення правил не можна залагодити в безпосередній бесіді (5).

У деяких традиційних культурах до фігури посередника ставилися з особливою повагою і шанували поряд з жрецями або вождями племені. У багатьох племенах Африки існує структура народного зібрання. У кожного є право скликати такі збори, на якому в роді медіатора виступає поважна людина, щоб допомогти сторонам вирішити їх конфлікт. (7).

Медіація в її сучасному розумінні почала розвиватися у другій половині 20-го сторіччя, перш за все, у країнах англо - саксонського права – США, Австралії, Великобританії, після чого почала поширюватися і в Європі. Судова практика США, наприклад, орієнтована на те, щоб більшість спорів вирішувалася добровільно до суду, а суддя може перервати суд і порадити сторонам попрацювати з медіатором.  Без медіаторів у сфері економіки, політики, бізнесу в цій країні не проходить жодний серйозний переговорний процес. (8).

Сьогодні багато людей зневірилися одне в одному, вони бояться, що завтра їхні близькі люди не дотримаються свого слова, яке дали раніше. Цей рівень страху й недовіри залежить лише від широти душі й рівня тепла самої людини. (12).

Під дією цих сумнівів, дуже часто з»являється хибна думка, що тільки суд може вирішити спірне питання. Здавалося б, що може прийти на зміну судовим органам, що є невід»ємним атрибутом держави, і провідним в своїй історії з біблійних часів? Чудовою альтернативою вирішення конфліктів і спорів є нотаріус.

Роль у медіації нотаріуса підтверджується рішенням ХХІІІ Конгресу Міжнародного союзу латинського нотаріату (Афіни, 2001 р.), у якому підкреслювалося, що нотаріус в силу своїх професійних обов»язків повинен зводити зазвичай різні погляди та інтереси сторін до спільного знаменника, найбільш серед представників інших юридичних професій покликаний виступати у ролі медіатора. (2,3).

Цікавим ж законодавчий та практичний досвід нотаріусів Німеччини. Перед посвідченням договору нотаріус (п.9 Закону Німеччини про посвідчення актів, BeurkG – далі ЗУА), який діє в якості медіатора – особи, яка надає юридичну допомогу (п.1 ч. 1 24 Закону Німеччини про нотаріат – далі ЗДН), зобов»язаний описати в документі свої функції і вказати на те, що договір не є пропозицією з боку нотаріуса, а результатом знайденого безпосередньо самими учасниками договору компромісу, який посвідчується нотаріусом у відповідності з дорученням учасників та їх інтересами. Якщо у нотаріуса, незважаючи на знайдене рішення, залишаються сумніви щодо його повноти, доцільності і юридичної дійсності, то він повинен вказати на це при укладенні договору (п.2. ч.1 пар. 14 ЗДН) і обов»язково перед його посвідченням (пар. 17 ЗУА). У цьому випадку рекомендується робити відмітку про здійснену нотаріусом роботу.

Такий підхід до участі нотаріуса у якості медіатора дає можливість:

-        визначити роль і місце нотаріуса як суб»єкта нотаріальних правовідносин, які виникають при здійсненні нотаріальної дії між ним і сторонами правочину та тим самим спростувати хибну думку про те, що нотаріус також є суб»єктом (учасником) правочину;

-        Посилити гарантії з боку держави щодо можливості здійснення захисту самого нотаріуса від недобросовісних сторін (учасників) правочину;

-         Зменшити вірогідність повної відповідальності нотаріуса при вчиненні нотаріальної дії, оскільки учасники (сторони) договору підтвердять своїми підписами на ньому, що договір, який вони підписали є результатом їх домовленості стосовно умов договору і дією вольового характеру та посвідчується нотаріусом з врахуванням їх пропозицій та інтересів.(10)

Треба зазначити, що з метою розвантаження суддів, потрібно розвивати альтернативні (позасудові) способи врегулювання спорів, а також створювати умови для стимулювання дешевших і менш формалізованих способів їх врегулювання. На сам перед, треба акцентувати увагу законодавця на ролі нотаріуса як незалежного радника сторін при визначенні статусу нотаріуса; закріпити право нотаріуса надавати юридичну допомогу в питаннях врегулювання суперечностей сторін при вчиненні нотаріальних дій у якості медіатора; та, врешті решт, визначити у Законі України "Про нотаріат" процедуру, стадії медіації, оплату такого виду нотаріальної допомоги і відповідальність нотаріуса при виконанні нотаріусом функцій медіатора (4, 10).

Отже, ми сформували пропозиції щодо розвитку та закріплення медіації як невід'ємної функції у нотаріальній практиці нотаріусів України. Але існує й інше важливе питання, яке стосується моральних та духовних якостей самого медіатора. Якими ж навичками повинен володіти слуга правосуддя? Нотаріус по суті своїх професійних обов’язків, визначених Законом України "Про нотаріат", нормативно – правовими  актами Міністерства юстиції України та психологічно-моральними якостями, які властиві представникам цієї професії, вже сьогодні виконує функції медіатора при здійсненні нотаріальної діяльності. У контексті виконання своїх функцій як фахівця – нотаріуса та медіатора, нотаріус у процесі ведення переговорів з учасниками нотаріальних правовідносин повинен продемонструвати вміння слухати та переконувати, володіти ґрунтовними знаннями права та інформацією про будь-які зміни до законодавства, вести переговори, керувати дискусією, оперативно реагувати на зміну настроїв та думок сторін, бути, свого роду, не тільки професійним юристом у галузі нотаріального права, але й висококваліфікованим і озброєним н е тільки знаннями, а й життєвим досвідом, психологом (10).

Отже тільки хороший психолог може стати ефективним медіатором. У деяких країнах медіаторами ставали саме психологи, тому що їм найкраще, ніж представникам інших спеціальностей, вдавалось привести сторони до примирення. Тому, по-перше, посередник має бути психологом; по-друге – неупередженість, яка являється певною передумовою судді. Таким чином, слід визначити, що найбільш ефективним медіатором може стати лише той кандидат, який володіє юридичними знаннями, має навички психолога і мудрість судді (9). Всі ці три якості, цілком і повністю співпадають з образом нотаріуса, що розкриває всю універсальність і багатогранність цієї професії.

Нажаль, в Україні, реформування нотаріату відбувається не таким стрімким темпом, як це відбулося, скажімо, в Польщі, Східній Німеччині, Чехії тощо. Однак, слід відзначити, що до кінцевого результату цього процесу, який сподіваємось побачити у новій редакції Закону України "Про нотаріат", нотаріат України прийде з новими здобутками та більш ширшими можливостями у реалізації своїх функцій щодо охорони та захисту прав, та законних інтересів осіб, які звернулись до нього (10).

Широке запровадження медіації в діяльності нотаріусів – це ще один реальний шанс вплинути на формування нового світосприйняття людей і розширення повноцінного простору свободи в різноманітних її проявах, докорінно змінити правосуддя і можливо, навіть покращити моральний клімат у державі (11).

Голова Чернігівського обласного відділення

Української нотаріальної палати, Член Академії нотаріату України,

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу 

О.В. Красногор

Хто сказав, що перемир'я неможливе, Де два погляди злилися у двобої?   Тут нотаріуса місце особливе, -    Його ціль – сторін складання зброї!

***

Але погляд мудрий твій, спокійний,   І знання твої – найкраща допомога; Втихомирять всі конфлікти й війни,   І немає місця вже тривогам!

***

Ти, нотаріус, - примирення оратор, Ти, двигун і правосуддя й миру;  Уклін тобі, великий медіатор!     Уклін тобі за правду і довіру!                                                  

Юлія Моисцрапишвили.

Референт

Чернігівського обласного відділення 

Української нотаріальної палати

Список використаних джерел:

1.     Катарина Грефин Фон Шлиффен: "Медиация в нотариальной практике (Альтернативные способы разрешения конфликтов) – М.: Волтерс Клувер, 2005 г. – С. 4.

2.     Медведев И.Г. "Аналитический обзор по материалам работы последних конгрессов Международного союза латинского нотариата / Центр нотариальных исследований: материалы и статьи. Вып. 1, Екатеринбург, 2003 г. – С. 103.

3.     Ригер Г., Мим К. "Нотариус в качестве медиатора. Медиация в нотариальной практике". 2005 г. – С. 28.

4.     Офіційний сайт Верховної Ради України: http: //zakon.rada.gov.ua Закон України «Про нотаріат»

5.     Вацке Ед : "Цілком можливо, ця історія не має до вас жодного стосунку …": - історії, метафори, крилаті вислови, афоризми в медіації" – М.: 2009 р. – С. 144.

6.     Бесемер Хрістофор (Медіація: Посередництво в конфліктах. Духовне пізнання), 2004 р. – С. 176.

7.     Джей Фолберг, Алозин Тейлор /Mediation/, Сан Франциско, 1984 г.

8.     Г. Мета, Г. Тохмелкін (Медіація – мистецтво вирішувати конфлікти. Знайомство з теорією, методом і професійними технологіями) М.: Видавництво Verte, 2004 р. – С. 320.

9.     Пель Мельхельд (Запрошення до медіації), М.: Міжрегіональний центр управлінського і політичного консультування), 2009 р. – С. 400.

10. Дякович М.М. (Пропозиції щодо розвитку медіації у нотаріальній практиці нотаріусів України), Міжрегіональний інститут розвитку нотаріату. 2012 р.

11. В.Л. Мусіяка (Медіація в діяльності українських нотаріусів: екзотика чи реальна перспектива?) Бюллетень Міністерства юстиції України.), 2010 р. – 106.

12. І. Калинська, (Сімейне право. Ми поширюємо мирні принципи медіації серед наших клієнтів і бачимо, як це знижує рівень конфліктності), Юридична газета №51-52, 2011 р. С. 52.